Рациональное и эффективное применение препаратов во время беременности предполагает выполнение следующих условий:
- необходимо использовать ЛС только с установленной безопасностью применения при беременности.
- при назначении препаратов следует учитывать срок беременности: ранний или поздний.
- в процессе лечения необходим тщательный контроль за состоянием матери и плода.
Классификация лекарственных средств по степени тератогенности (США)
Категория А — препараты с невыявленным тератогенным действием ни в клинике, ни в эксперименте. Полностью исключить риск тератогенности не позволяют никакие исследования.
Категория В — препараты, у которых отсутствовала тератогенность в эксперименте, однако клинических данных нет.
Категория С — препараты, оказывающие неблагоприятное действие на плод в эксперименте, но адекватного клинического контроля нет.
Категория D — препараты, оказывающие тератогенное действие, но необходимость их применения превышает потенциальный риск поражения плода. Эти препараты назначают по жизненным показаниям. Женщина должна быть информирована о возможных последствиях для плода.
Категория Х — препараты с доказанной тератогенностью в эксперименте и клинике. Противопоказаны при беременности.
|
Препарат |
Применение при беременности |
Применение при кормлении грудью |
|---|---|---|
|
Димедрол |
С осторожностью, под строгим контролем врача, во время беременности (адекватных и строго контролируемых исследований у беременных женщин не проведено). Категория действия на плод по FDA — B. |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание. |
|
Супрастин |
Не было проведено адекватных, с надлежащим контролем, исследований применения антигистаминных препаратов у беременных женщин. В соответствии с этим принимать Супрастин® во время беременности (особенно в I триместре и на последнем месяце) следует только в том случае, если потенциальная польза для матери превышает возможный риск для плода. |
При необходимости применения препарата в период лактации следует решить вопрос о приостановлении грудного вскармливания. |
|
Лоратадин (Кларитин) |
Применение возможно только если предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода и новорожденного. Категория действия на плод по FDA — B. |
|
|
Фексофенадин (Телфаст) |
Возможно, если ожидаемый эффект терапии превышает потенциальный риск для плода и новорожденного. Категория действия на плод по FDA — C. |
|
|
Диазолин |
С осторожностью назначают при беременности |
С осторожностью назначают при кормлении грудью. |
|
Тавегил |
При беременности — только по жизненным показаниям. |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание. |
|
Цетиризин (Цетрин, Зодак) |
Противопоказано. Категория действия на плод по FDA — B. |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание (проникает в грудное молоко). |
|
Пипольфен |
Противопоказано при беременности. Категория действия на плод по FDA — C. |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание. |
|
Аллергодил |
Противопоказано при беременности (особенно в I триместре). Категория действия на плод по FDA — C. |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание. |
|
Фенистил |
Противопоказано в I триместре беременности, во II и III триместре возможно только по строгим показаниям, если ожидаемый эффект терапии превышает потенциальный риск для плода. Избегать применения геля в I триместре беременности, а во II–III триместрах — нанесения на обширные поверхности тела (особенно при экссудативных и воспалительных процессах). |
В период кормления грудью не рекомендуется назначать внутрь и наносить на обширные участки кожи и на область сосков (если применение необходимо, следует прекратить грудное вскармливание). |
|
Кромолин-натрий (Интал) |
Противопоказано (особенно в I триместр беременности). |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание. |
|
Кетотифен (Задитен) |
Противопоказано. Категория действия на плод по FDA — C. |
На время лечения следует прекратить грудное вскармливание. |
Алергійні реакції є наслідком підвищеної чутливості (сенсибілізації) до різних речовин, що мають антигенні властивості. Здебільшого природа алергену лишається невизначеною, тому лікування хворих з алергійними реакціями проводять методом неспецифічної гіпосенсибілізації — тобто за допомогою препаратів, що впливають на процеси алергії незалежно від природи антигену.
Розрізняють 3 стадії розвитку алергійних реакцій:
- імунологічну — утворення антитіл;
- вивільнення медіаторів алергії;
- реакція органів і систем на ці медіатори.
Лікарські препарати різних фармакологічних груп впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій.
Класифікація протиалергійних препаратів
|
Антигістамінні препарати (блокатори гістамінових рецепторів) |
Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори |
Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій |
|---|---|---|
|
I покоління Димедрол Супрастин Тавегіл (клемастин) Діазолін Піпольфен (дипразин) II покоління Лоратадин (кларитин, ломіран, еролін) Терфенадин Астемізол (гісманал) Азеластин (алергодил) Феністил Ебастин (кестин) Прималан Цетиризин (зиртек ,зодак, аллертек, аналергін) III покоління Фексофенадин (телфаст) Еріус |
Кромолін-натрій (інтал) Кетотифен (задитен) ГКС |
Адреноміметики Бронхолітики Препарати кальцію |
Антигістамінні препарати — засоби, що блокують гістамінові рецептори і запобігають дії на них гістаміну.
Антигістамінні препарати І покоління пригнічують ЦНС і виявляють седативну та снодійну дію.
Антигістамінні препарати II покоління мало впливають на ЦНС і тому відрізняються незначною седативною дією та значно довшим фармакологічним ефектом.
Антигістамінні засоби III покоління є активними метаболітами препаратів II покоління, що забезпечує їхню найбільшу вибіркову дію на гістамінові рецептори (вони найбільш активні).
Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори перешкоджають виділенню медіаторів алергії.
Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій, — адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид), бронхолітики, препарати кальцію, зменшують проникність судин, звужують судини і підвищують АТ, виявляють бронхорозширювальну дію.
Димедрол (дифенінгідрамін) — антигістамінний препарат, що виявляє виражену протиалергійну, седативну, снодійну, протиблювотну, місцевоанестезійну дію; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Тривалість дії — 4-6 год.
Показання до застосування: анафілактичний шок, кропив’янка, алергійний дерматит, риніт, поліноз (сінна гарячка), для посилення дії снодійних, анальгетичних та засобів для наркозу тощо.
Побічні ефекти: сухість у роті, порушення координації, запаморочення, головний біль, сонливість, зниження працездатності.
Супрастин (хлоропірамін) — високоактивний антигістамінний препарат, що виявляє менш виражену протиалергійну дію, ніж димедрол, меншою мірою пригнічує ЦНС. Попереджує і полегшує прояви алергійних реакцій, виявляє протисвербіжну, заспокійливу та снодійну дії.
Тривалість дії — 8-12 год.
Показання до застосування: анафілактичний шок, набряк Квінке, кропив’янка, свербіж, шкірні хвороби (нейродерміт, контактний дерматит тощо), алергійний дерматит, риніт, у складі комплексного лікування хворих на бронхіальну астму тощо.
Побічні ефекти: сонливість, запаморочення, порушення координації, сухість у роті, нудота.
Діазолін (мебгідролін) — антигістамінний препарат для прийому всередину. Виявляє слабку проталергійну, спазмолітичну дію, не проявляє заспокійливого ефекту.
Показання до застосування: при алергії на ліки, продукти (кропив’янка, свербіння, алергійний дерматит).
Побічні ефекти: подразнення слизової оболонки шлунка, нудота, блювання, сонливість, уповільнення реакції.
Протипоказання: пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, запальні захворювання травного каналу.
Лоратадин (кларитин, кларотадин, ломіран, еролін) — антигістамінний засіб II покоління, вибірково діє на периферичні гістамінові H1-рецептори. Протиалергійна дія починається через 1-3 год, максимум - через 8-12 год, тривалість дії складає більше 24 год.
Виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у рівних співвідношеннях.
Показання до застосування: сезонний та цілорічний риніт, шкірні хвороби алергійного походження, набряк Квінке, алергійні реакції на укуси комах.
Побічні ефекти: сонливість, втомлюваність, сухість у роті, нудота.
Фексофенадин (телфаст, фексадин) — антигістамінний засіб III покоління, що є високоактивним метаболітом терфенадину і виявляє високу селективність (вибірковість) до гістамінових рецепторів. Препарат не пригнічує ЦНС. Початок дії спостерігається через 1 год, максимум дії — через 6 год, тривалість дії складає 24 год. Не метаболізується у печінці, виводиться переважно із жовчю.
Показання до застосування: сезонний алергійний риніт, хронічна ідіопатична кропив’янка.
Побічні ефекти: проявляються дуже рідко.
Глюкокортикостероїди — гормони кіркової речовини надниркових залоз
Виявляють виражену протиалергійну дію, впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій. Препарати застосовують при будь-яких алергійних реакціях тяжкого і середнього ступеня вираженості (анафілактичний шок, набряк Квінке, сироваткова хвороба), прогресуючих тяжких захворюваннях алергійної природи — бронхіальній астмі, колагенозах, поліартриті, ревматизмі. При застосуванні глюкокортикостероїдів слід пам’ятати про їхні виражені побічні ефекти.
Кромолін-натрій (інтал) — стабілізатор лаброцитів, який запобігає їх руйнуванню і виділенню медіаторів алергії. Застосовують інгаляційно за допомогою спеціального турбоінгалятора. Системне введення — профілактика нападів бронхіальної астми. Під час нападу неефективний.
Протипоказання: вік до 5 років; І триместр вагітності.
Анафілактичний шок — найтяжчий прояв алергії:
Невідкладна допомога при анафілактичному шоку
- у дошоковий період необхідно вводити антигістамінні препарати — супрастин, дипразин (піпольфен), димедрол, тавегіл;
- при зниженні АТ і бронхоспазмі призначити адреналіну гідрохлорид (підшкірно по 0,5 мл 0,1 % розчину через кожні 5- 10 хв; за відсутності ефекту — внутрішньовенно, розвівши в 10 разів), ефедрину гідрохлорид. Ефективним є внутрішньовенне крапельне (40-50 за 1 хв) введення протишокової суміші — 5 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду і 0,06 г преднізолону (2 ампули), розчинених у 500 мл ізотонічного натрію хлориду;
- при бронхоспазмі слід вводити також інші бронхолітики (сальбутамол, вентолін, теопек, теотард);
- у разі пригнічення дихання — застосовувати оксигенотерапію, вводити стимулятори дихання (аналептики-кордіамін, камфора, кофеїн-бензоат натрію);
- при гострому набряку легень — вводити сечогінні засоби — фуросемід, маніт;
- корекція гемодинамічних розладів (сольові розчини, плазмозамінники тощо).
Особливості роботи з препаратами:
- антигістамінні препарати несумісні з промедолом, стрептоміцином, канаміцином, неоміцином, трициклічними антидепресантами;
- димедрол і дипразин (піпольфен) при підшкірному введенні зумовлюють подразнення, тому їх слід вводити парентерально — внутрішньом’язово або внутрішньовенно;
- димедрол несумісний з аскорбіновою кислотою, натрію бромідом, гентаміцином;
- усі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС (димедрол, дипразин, супрастин, тавегіл), не рекомендовано призначати хворим, робота яких потребує точної психічної реакції (водіям, операторам тощо);
- діазолін доцільно призначати всередину після їди;
- кромолін-натрій не можна вводити інгаляційно разом з бромгексином і амброксолом.