Рецепт — це письмове звернення лікаря, завідувачів фельдшерських чи фельдшерсько-акушерських пунктів до фармацевта про виготовлення та відпуск певній особі лікарського засобу із зазначенням дози та способу його застосування.
Рецепт - це важливий медичний, фінансовий та юридичний документ, до якого необхідно ставитися дуже уважно.
Виписують рецепти за правилами, встановленими наказом МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р.
Існує 2 форми рецептурних бланків.
Форма № 1 — для виписування ліків дорослим і дітям за повну вартість; на пільгових умовах (безоплатно, з оплатою 50 %) і засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку.
Форма № 3 — для виписування наркотичних препаратів (бланки рожевого кольору, мають відповідну серію і номер).
Структура рецепта:
Рецепт виписують на відповідному бланку, оформленому друкарським способом. Рецепт складається з таких частин:
1. Напис (Inscriptio), до якого входять:
- назва лікувально-профілактичного закладу і його код;
- категорія рецепта;
- дата виписування рецепта (число, місяць, рік);
- прізвище та ініціали хворого, вік;
- прізвище та ініціали лікаря.
2. Звернення лікаря до фармацевта (Propositio) — «rесіре», що означає «візьми» (скорочено — «Rp.:»).
3. Після Rp.: йде перелік лікарських речовин (Designatio materiarum) латинською мовою в родовому відмінку із зазначенням їх кількості (дози).
Якщо в рецепті виписана одна речовина, то це простий рецепт, а якщо кілька — складний. Під час виписування складного рецепта назви препаратів пишуть одну під одною і в певному порядку: спочатку основна лікарська речовина (basis), на дію якої розраховує лікар, потім — допоміжна (adjuvans), яка посилює дію основної, потім, якщо потрібно, речовина, яка зменшує неприємний смак і запах ліків (corrigens), і формівна речовина (constituens).
У рецептах кількість твердих та сипких речовин позначають у грамах або частках грама. Для практичної діяльності необхідні знання позначення доз у рецептах (у грамах або частках) і на упаковці (у міліграмах).
Позначення доз у рецептах
|
Одиниця маси, г |
Позначення в рецепті |
Прочитання умовного позначення |
Позначення, мг |
|---|---|---|---|
|
1 |
1,0 |
Один грам |
1000 |
|
0,1 |
0,1 |
Один дециграм |
100 |
|
0,01 |
0,01 |
Один сантиграм |
10 |
|
0,001 |
0,001 |
Один міліграм |
1 |
|
0,0001 |
0,0001 |
Один дециміліграм |
0,1 |
|
0,00001 |
0,00001 |
Один сантиміліграм |
0,01 |
Кількість рідких лікарських форм у рецептах вказується в мілілітрах, краплях (наприклад: 1 ml; 100 ml; gtt). Якщо лікарська речовина дозується в одиницях дії (ОД), то в рецепті вказується кількість одиниць дії.
4. Приписка (Subscriptio) — вказівка фармацевту на технологію виготовлення, лікарську форму, кількість доз (латинською мовою).
Сигнатура (Signatura). Починається зі слова Signa (познач). Цю частину пишуть державною чи іншими мовами згідно із Законом України «Про мови в Україні», без будь-яких скорочень.
5. Рецепт закінчується підписом лікаря та його особистою печаткою.
6. Додатково регламентується тривалість дії виписаного рецепта шляхом позначення окремих термінів.
► рецепти на бланку форми № 1, дійсні протягом 1 місяця з дня виписування
► рецепти на спеціальних рецептурних бланках форми № 3 — протягом 10 днів.
З правилами виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, з порядком зберігання та обліку рецептурних бланків можна ознайомитись у наказі МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р, а з організацією зберігання в аптечних закладах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення — у наказі МОЗ України №44 от 16.03.93.