- Препарати гормонів гіпофіза та гіпоталамічні гормони, що гальмують ріст
- Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної та прищитоподібної залоз
- Протидіабетичні засоби
- Препарати гормонів кіркової речовини надниркових залоз та їх синтетичні аналоги
- Препарати жіночих статевих гормонів Контрацептивні (протизаплідні) засоби
- Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени)
- Анаболічні стероїди
Гормони — білково-пептидні або стероїдні сполуки, що секретуються ендокринними залозами і виділяються безпосередньо в кров. Гормони — важлива складова нейроендокринного комплексу, який виконує функції гомеостазу, взаємодії різних систем людського організму, збереження виду, адаптації до навколишнього середовища. Недостатня секреція гормонів (гіпофункція залоз) призводить до розвитку різних ендокринних захворювань — гіпотиреозу, цукрового діабету, безплідності тощо. Надлишкова секреція гормонів (гіперфункція залоз) також проявляється ендокринною патологією — гігантизмом, акромегалією, тиреотоксикозом тощо.
Гормональну терапію проводять з метою заміщення недостатності утворення гормонів у ендокринних залозах і лікування гіпофункції, а також при неендокринних хворобах для підвищення резистентності організму, при порушенні обміну речовин, під час інфекційних та алергічних хвороб тощо.
Слід завжди пам’ятати, що тривале лікування гормонами знижує секреторну активність відповідної залози і навіть може зумовити її атрофію. При цьому раптове переривання гормонотерапії може спричинити розвиток синдрому відміни — гормональну недостатність. Для попередження такого ускладнення завжди наприкінці лікування дозу знижують поступово і застосовують певні методи стимуляції відповідної залози.
Особливості роботи з препаратами:
- гормони аденогіпофіза необхідно вводити внутрішньом’язово;
- препарати щитоподібної залози несумісні з антибіотиками;
- тиреоїдин і мерказоліл потрібно призначати після їди;
- вибір дози інсуліну слід здійснювати під суворим контролем лікаря;
- у разі прийому похідних сульфонілсечовини розвивається не- переносимість етилового спирту;
- метилпреднізолон та інші ГКС не можна застосовувати під час проведення будь-яких видів вакцинації та імунізації;
- естрогени несумісні з антикоагулянтами непрямої дїї;
- препарати статевих гормонів в ампулах є олійними розчинами, які слід вводити внутрішньом’язово в підігрітому стані.