Запалення — патологічний процес, що виникає у відповідь на дію пошкоджувальних факторів, які стимулюють утворення, виділення медіаторів запалення — ейкозаноїдів (простагландини, лейкотрієни, тромбоксани), брадикініну, гістаміну, серотоніну.
Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:
- стероїдні протизапальні препарати — ГКС;
- нестероїдні протизапальні препрати (НПЗП) — ненаркотичні анальгетики.
Стероїдні протизапальні препарати — гормони кіркової речовини надниркових залоз, ГКС. Вони виявляють виражену протизапальну дію. До ГКС належать кортизон, гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.
Механізм протизапальної дії ГКС:
- пригнічення ферменту фосфоліпази А2, яка на певному етапі бере участь в утворенні простагландинів — медіаторів запалення;
- гальмування утворення інших медіаторних речовин — брадикініну, лейкотрієнів, гістаміну, серотоніну;
- зниження чутливості тканинних рецепторів до медіаторів запалення;
- послаблення продуктивної і альтернативної фази запалення.
Показання до застосування: тяжкі форми ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартриту тощо.
Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів:
- пригнічення ферменту циклооксигенази і порушення синтезу простагландинів;
- пригнічення активності інших медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну тощо);
- зменшення енергозабезпечення в ділянці запалення;
- пригнічення підкіркових больових центрів.
Класифікація НПЗП
|
Похідні індолу |
Похідні кислот |
Оксиками |
Похідні піразолону |
|---|---|---|---|
|
Індометацин (метиндол) |
Диклофенак-натрій (вольтарен, ортофен, верал, наклофен) Кеторолак (кетанов) Етодолак Ібупрофен (бруфен, нурофен) Кетопрофен (кетонал) Напроксен Кислота ацетилсаліцилова (аспірин) |
Піроксикам (тилкотил) Мелоксикам(моваліс) Теноксикам реводина (фелоран) |
Анальгін (метамізол) Бутадіон (фенілбутазон) |
Показання до застосування: міалгія, артрит, радикуліт, бурсит, ревматизм, біль на тлі травматичних пошкоджень тощо.
Індометацин (інтебан, метиндол) — нестероїдний протизапальний засіб, що виявляє також знеболювальну, жарознижувальну та протиревматичну дію.
Показання до застосування: ревматоїдний артрит, ревматизм, артрит, запалення та набряк при переломах, вивихах, забитті, після видалення зубів, неврит, ішіас, спондилоартрит, подагра, бурсит, синовіт, тендиніт тощо.
Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, галюцинації, розлади з боку органів травлення, зміни з боку рогівки та сітківки ока.
Протипоказання: пептична виразка, психічні розлади, епілепсія, паркінсонізм, артеріальна гіпертензія, вік до 10 років.
Диклофенак (вольтарен, верал, ортофен, наклофен, реводина, фелоран) — НПЗП з вираженою протизапальною дією, виявляє також помірну жарознижувальну та анальгетичну дію. При тривалому лікуванні інтенсивно проникає у порожнину суглоба. Зменшує біль у спокої та русі, ранкову скутість суглобів та набряк. Стійкий ефект розвивається через 1-2 тиж лікування.
Показання до застосування: остеоартроз, ревматоїдний артрит та інші запальні хвороби суглобів та хребта, забиття та запалення м’яких тканин тощо.
Побічні ефекти: нудота, анорексія, біль у шлунку, метеоризм, закреп, ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки травного каналу з ознаками кровотечі, головний біль, сонливість, депресія, токсичний вплив на нирки та кровотворення, алергійні реакції.
Кеторолак (кетанов) — НПЗП з вираженим знеболювальним ефектом. Дія настає через 30 хв, максимум — через 1 год, тривалість дії складає 4-6 год.
Препарат також виявляє антиагрегантні властивості (зменшує в’язкість крові).
Показання до застосування: біль у післяопераційний період, при вивихах, переломах, ушкодженні м’яких тканин, онкологічних захворюваннях; печінкова та ниркова коліка, зубний біль тощо.
Побічні ефекти: сухість у роті, сонливість, головний біль, запаморочення, шум у вухах, набряки, стоматит, діарея, порушення функції печінки, збільшення маси тіла, алергійні реакції.
Протипоказання: пептична виразка, кровотечі, вік до 16 років, період вагітності і пологів.
Сучасні препарати: лорано, цетрин, зестра
Особливості роботи з препаратами:
- ацетисаліцилову кислоту не можна поєднувати з іншими НПЗП, оскільки це посилить їх ульцерогенну дію (утворення пептичної виразки шлунка);
- бутадіон несумісний з ГКС;
- внутрішньом’язове введення анальгіну є болючим;
- кеторолак (кетанов) не можна вживати довго (всередину
- не довше 5 днів, парентерально — не довше 2 днів) та для знеболення в акушерстві;
- індометацин слід вживати під час їди з молоком.