Органічні та неорганічні кислоти виявляють дезінфекційну дію, яка залежить від ступеня дисоціації (розщеплення на йони). Кислоти і основи проникають у мікробні клітини і спричинюють денатурацію білків, що зумовлює їхню загибель. До них відносять кислоту борну та розчин аміаку, натрію тетраборат (бура).
Кислота борна — білий порошок, розчинний у воді та спирті. Через наявність побічних ефектів використовують обмежено: дорослим призначають водні розчини для промивань при кон’юнктивіті, дерматиті, а спиртові розчини — при отиті, піодермії, екземі.
Протипоказання: у період годування груддю для оброблення молочних залоз, оскільки борна кислота є протоплазматичною отрутою ( отрута, діюча на рівні клітин і руйнує тканини).
Розчин аміаку 10 % (нашатирний спирт) — прозора летка рідина з гострим запахом. Розчиняється у воді та спирту. Справляє подразливу та рефлекторну дію (див. розділ «Засоби, що впливають на аферентну іннервацію»), а також добре очищує шкіру і виявляє протимікробну дію. Застосовують для оброблення рук хірурга за методом Спасокукоцького—Кочергіна.
( Метод Спасокукоцького — Кочергіна полягає в обробці рук 0,5 % розчином аміаку протягом 6 хв. Розчин наливають у два стерильних, заздалегідь обпалених тази. В кожному з них руки старанно обробляють салфетками протягом 3 хв, потім витирають стерильними салфетками і старанно обробляють протягом 5 хв 70 % або 96 % етиловим спиртом. Спирт має бактерицидну і дубильну дію. 70 % етиловий спирт проникає глибше в пори шкіри, 96 % етиловий спирт відзначається вираженішими дубильними властивостями, але має більш поверхневу бактерицидну дію.)
Натрію тетраборат (бура, боракс) — виявляє протимікробну і протизапальну дію. Призначають для полоскання порожнини рота при ангіні, фарингіті, тонзиліті, а також в гінекології для лікування вагініту.