Значну кількість захворювань людини спричинюють бактерії, віруси, гриби, спірохети, а також деякі гельмінти. Речовини, які знешкоджують збудників у навколишньому середовищі або в організмі людини, називаються протимікробними засобами.
Антисептики почали застосовувати задовго до того, як була з'ясована роль мікроорганізмів у розвитку інфекційного процесу. Так, ще в 30-і рр.. 19 с. російський фармаколог А. П. Нелюбин рекомендував хлорне вапно для знезараження різних предметів, а в 40-і рр.. 19 с. мадярський лікар І. Ф. Земмельвейс запропонував її для дезінфекції рук персоналу перед дослідженням породіль. У 60-і рр.. англійський лікар Дж. Лістер ввів у хірургічну практику в якості антисептика фенолу (карболової кислоти), що поклало початок антисептики.Фармакологічний ефект речовин цієї групи — бактеріостатичний (здатність припиняти ріст і розмноження мікроорганізмів) або бактерицидний (властивість знешкоджувати мікроорганізми).
Протимікробні засоби поділяють на дві групи:
I. Антисептичні і дезінфекційні засоби.
Препарати, що не виявляють вибіркової протимікробної дії і мають значну токсичність для людини.
Антисептичні (anti — проти; septicas — гниття) засоби здатні призвести до загибелі або припинити ріст і розвиток мікроорганізмів на поверхні тіла людини (шкірі чи слизових оболонках).
В свою чергу Антисептичні препарати поділяють на
неорганічного походження
1. Галогени (галоїди)
1.1 Препарати, що містять хлор, — хлорне вапно, хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат, хлорантоїн, натрію гіпохлорид
1.2 Препарати, що містять йод, — розчин йоду спиртовий, йодонат, йодоформ (трийодметан), розчин Люголя, йоддицерин, йодинол, повідон-йод (бетадин)
2. Окисники — розчин водню перекису (водню пероксиду) розведений і концентрований, калію перманганат, бензоїлпероксид (окси 5, 10)
3. Кислоти і основи — кислота борна, кислота бензойна, розчин аміаку, натрію тетраборат (бура)
4. Солі важких металів — ртуті дихлорид (сулема), срібла нітрат, коларгол, протаргол, цинку сульфат, дерматол, ксероформ
органічного походження
1. Феноли — фенол чистий (кислота карболова), дьоготь березовий, резорцин, трикрезол, полікрезулен (ваготил)
2. Дьогті і смоли — іхтіол (іхтаммол), вінізоль
3. Барвники — брильянтовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат (риванол)
4. Похідні нітрофурану — фурацилін (нітрофурал), фуропласт, фурагін (фуразидин)
5. Альдегіди і спирти — спирт етиловий, формальдегід (формалін), лізоформ
6. Детергенти — мило зелене, церигель, етоній, декаметоксин (септефрил), мірамістин
Дезінфекційні (des — заперечення; infecere — заражувати) засоби знешкоджують патогенні мікроорганізми в навколишньому середовищі. їх застосовують для оброблення приміщень, білизни, посуду, медичних інструментів, апаратури, предметів догляду за хворими.
Препарати, що справляють вибіркову протимікробну дію, виявляють значний спектр терапевтичної дії. їх застосовують для лікування і профілактики інфекційних захворювань.
Вимоги до антисептичних та дезінфекційних засобів
- висока протимікробна активність;
- широкий спектр протимікробної дії;
- добра розчинність і достатня поверхнева активність;
- хімічна стійкість і активність за наявності рідин організму та продуктів тканинного розпаду;
- не спричиняти місцевої подразнювальної дії;
- не зумовлювати корозії медичних інструментів;
- не бути шкідливими для макроорганізму.